В.Буча НАШІЙ ДЕРЖАВІ – ПОНАД 2000 РОКІВ Журнал ІНДО-ЄВРОПА 1971 р, ст.68-71. / ISSN 0869-2750/ (на украинском языке)
Вибачте за несподіваний відгук на дискусію щодо віку Змійовик валів. Я був переконаний, що це пам’ятка доби Київської Русі. Ваші аргументи переконують в іншому. Питання надзвичайно зацікавило мене. Сподіваюся, що кар’єристи, псевдонауковці й бюрократичні «змії» повернуться в своїх кріслах головами до порушених вами питань. Як розвиваються наукові дебати нині? Де взяти карту валів?
В. Харитон, учитель історії, краєзнавець; с. Черніїв,
Тисминецького р-ну Івано-Франківської обл.
Це типовий відгук на кілька публікацій про Змійові вали. У чому суть проблеми? У нашій монополізованій науці свідомо чи несвідомо фальсифікується процес творення державного організму на Київщині в І тис. до н. е. – І тис. н. е. 1974 року я написав статтю про пошуки доцента А. Бугая (нині покійного), з яким бував під час польових обстежень валів. Опублікувати нотатки вдалося лише через півтора десятиліття. Це зробив часопис «Соціалістична культура» (нині «Українська культура»). На його сторінках були також проаналізовані вісім аргументів М. Кучери та І. Артеменка, які в поширеній через канали тодішнього РАТАУ інформації відстоювали концепцію XIX ст., вже давно розвіяну покійним А. Бугаєм. Таємниця Змійовик валів, відображена в українському фольклорі, пам’ятках київської писемності, здавна хвилює видатних учених – П. Шафарика, І. Фундуклея, М. Драгоманова, В. Антоновича, П. Ліпомана, Л. Похилевича, Б. Стелецького, Л. Добровольського, В. Ляскоронського, М. Вороніна, Б. Рибакова… Розв’язати загадку вони так і не спромоглися. Це зробив А. Бугай. Поєднуючи природничі й гуманітарні методи, він самостійно (офіційна археологія лише заважала) обстежив сотні верст споруд і незаперечно довів ще на початку 70-х рр.: Змійові вали будувалися переважно на рубежі старої і нової діб. Радіовуглецевий аналіз, проведений у наукових закладах трьох міст, зокрема,. в лабораторії точного часу Інституту геології АН СРСР, засвідчив: найдавніші укріплення поблизу Києва (150 р. до н. е.) тягнуться обіч села з примітною назвою Завалівка в Макарівському районі. Біля літописного Мотижина – вал і городище 50 року до н. е.
Усі Змійові вали становлять чітку систему водно-земляних перешкод. Вершини цих чотирьох трикутників збігаються на території Києва.
Отже, 1000-кілометрова система оборонних споруд навколо Києва – наша Велика стіна, яка свідчить про високий рівень матеріальної і духовної культури предків сучасного українства. До речі, англійською стіна – Wall, що вже німецькою означає саме вал. А ціла «культура валів» – у нас під ногами.
М. Кучера та І. Артеменко «ничтоже сумняшеся» заявили на всю Україну: «щороку повинно було працювати не менш, як 3,5 тисячі осіб», і «будівництво могло тривати близько 20 літ…» Нинішнє обвалування Прип’яті (для захисту від нуклідів) масою людей за допомогою могутньої техніки наочно продемонструвало, що припущення археологів не витримують аніякої критики.
Математик А. Бугай опублікував добре відомі їм цифри: населення за валами мало становити не менше 2 млн. чоловік, а працювало близько 100 тисяч, включаючи, напевне, полонених і підкорених чужинців. Вибудувати таку систему надто складних інженерних споруд можна було лише і лише за наявності державних структур.
М. Кучера «спростував» у докторській монографії радіовуглецевий метод, який (це відкриття світового масштабу) просто «необ’єктивний». Під час публічної дискусії в Будинку вчених я спробував переконати доктора в необ’єктивності лише його власного сприйняття методу. Та марно!
І ось через півроку після того – несподіванка. В інтерв’ю «Вечірньому Києву» директор Інституту археології АН УРСР П. Толочко заявив: мовляв, нещодавно М. Кучера дійшов висновку, що Змійові вали будувалися не лише в XI ст., а й раніше. Якщо прозрів, то як бути з авторським правом? Адже все це доктор у 70-80-х рр. бездоказово заперечував, особливо 1988 року в монографії і дисертації. Треба прямо визнати наукові пріоритети А. Бугая. Нічого подібного. Доктор хитрує. Доктор намагається зберегти пристойну міну за багаторічної, послідовної, нечесної гри.
На закінчення ще раз процитую М. Кучеру й І. Артеменка: побудувати вали «була спроможна тільки сильна держава з централізованим управлінням». Вони мали на увазі державу Рюриковичів. Може, доктор Кучера та академік Толочко і цю тезу віднесуть принаймні на 1000 років у глибину історії київського етносу? Може, час видати праці А. Бугая?
Гадаю, «Індо-Європа» має присвятити проблемі Змійових валів окреме число, де й опублікувати виготовлену коштом хворого Аркадія Сильвестровича карту укріплень навколо міста, яке він вважав таким же Вічним, як Єреван, Афіни, Рим, інші центри індоєвропейської культури.
Журнал «Індо-Європа», 1991.